Мене не чіпай, начальницька воша!

23

Було це минулої п’ятниці в шість вечора, коли всі клерки тихо тупотять додому. Я, приготувавшись було теж відчалити, чую, що шеф заходить і починає готуватися до роботи з незворушним:

— Добрий день, я затримався, давайте попрацюємо сьогодні довше.

Я з очима сумною корови повертаюся до компу і тихо доробляю те, що робила. Хвилини не проходить — і бадьорий начальник, піЕкшн шовши, запитує:

— А ви що, лысеете? У вас волосся на маківці не вистачає.

Треба сказати, що я дівчина терпляча, але таке висловлювання в шість вечора п’ятниці мене добило. Я розвертаюся, похлопываю себе по маківці і від душі відповідаю:

— Так ви мені вже лисина проїли!

Шановне керівництво! Якщо ви приходите до шести вечора на роботу, це не означає, що всі інші прийшли в п’ять і тільки й чекають вас. А хамити взагалі нікому не дозволено, навіть молодим співробітникам.