Сто один натяк на чашку кави

30

А я хочу попросити вибачення у свого колеги А. за те, що я його задовбали.

Милий А., прости за те, що я тобі посміхаюсь, з приводу і без. За те, що я заливисто регочу на весь офіс, варто тобі почати посміхатися мені у відповідь або що-то вдало і в тему прокоментувати, як це тобі зазвичай вдається. Що я вічно грохочу на кухні, як кіт, який потрапив у порожнє відро, коли ти проходиш мимо. За те, що я постійно несу якусь дивну нісенітниця, що здається, то ніби я з Місяця звалилася, то, вибачте, обкурилась. Пробач мене за те, що я, здається, тебе лякаю.

Якщо чесно, то все дуже примітивно і просто. Ти мені дуже подобаєшся. Я не дуже добре тебе знаю, але я знаю точно — що ти добрий чуйний хлопець з хорошим почуттям гумору. Ти розумний і наполегливо працюєш, а ще у тебе самі красиві блакитні очі з усіх, що я бачила. Я не хочу загадувати, чи ти будеш батьком моїх дітей, але дуже хочу неквапливо випити з тобою кави в затишній обстановці і поговорити.

Я трохи боюся, що ти вважаєш мене дивною дурепою, тому мені знадобиться трішки сміливості, щоб запросити тебе. А поки я її набираюся, пробач, я позадалбываю тебе ще трошки.