Етикет: модель для складання

20

Припустимо, ви купили складаний диван біса хитрої конструкції в магазині, звідки просто привозять плоску коробочку з усіма деталями, так що вам його ще потрібно зібрати. Напевно, ви викладаєте на підлогу всі деталі і намагаєтеся придумати, як їх поєднати. Звичайно, ви не професійний збирач меблів і взагалі таких диванів раніше не бачили, але це нічого, от це до цього, а тут ще просвердлити дірочку, а тут явно якийсь палиці не вистачає, але це нічого, в шафі завалялася ручка від старої швабри… Природно, нормальні люди так не роблять: вони дістають з тієї ж коробки інструкцію, читають її і збирають диван, так що і дірок свердлити не треба, і ручка від швабри не придалася, а результат — ось він. Тому що не випендрювалися, а зробили як треба.

У спілкуванні з малознайомими і взагалі незнайомими людьми теж є «інструкція», частково навіть надрукована з подробицями і картинками у вигляді книжечок з етикету, частково передається в усній традиції. У ньому є досить-таки універсальні правила, а є ті, які працюють у певних ситуаціях. Так ось — задовбали ті, хто цих правил не знає, а випендрюється. Ти прийшов кудись і не привітався? Проїхали. Ти не сказав «дякую» — та й чорт з тобою, в кінці кінців.

Але ось купа народу, яка щось чула про те, як треба вітати дам. Приходиш на ділову зустріч, тягнеш руку для рукостискання — і час від часу знаходиться любитель «галантності», який хапає її і тягне до губ, щоб смачно поцілувати. Поведінка оточуючих при цьому його не бентежить — він краще за інших знає, як треба. Ну, не рахуючи того, що це недоречно на ділових переговорах, цілують тільки руку в рукавичці (а хто ходить на переговори в рукавичках?), попередньо запитавши дозволу, нахиляючись до його руки і не торкаючись шкіри губами.

А ось навіщо? Повипендрюватися захотілося, ага… Тільки замість ввічливого жесту вийшло щось порівнянне з ляпанцем по попі.

Або ось привітання. Заведено вітати один одного зі святами, так? Але «кохання, здоров’я, щастя і удачі» — це так банально. Тільки це ще треба додуматися, що крім загальних слів побажати ось зовсім незнайомої дівчини, про яку знаєш тільки те, що вона менеджер з продажу. Черговий геній думки видає тираду з центральною думкою: «Нормального чоловіка і коханця багатого, щоб містив». Е-е-е… чи Треба говорити, що для багатьох таке побажання образливо, причому і для високоморальних прихильниць традиційної моралі, і для феміністок в рівній мірі? Досить деяких уявлень про порядність. А адже знову ділове спілкування, знову клацнути по носі важко. І не випадково тема коханців не вважається пристойною.

І скільки ще таких прикладів! От чесно — невиховані хами не так дратують, як ці галантні кавалери та прекрасні дами.