Исподним назовні

29

Реально задовбали продавці модних джинсів. Чому? Я через них трохи без власних штанів не залишився!

Пішов я шукати джинси. Був на моєму шляху не те сьомий, не то дев’ятий магазин. Хоч я і без претензій джинси шукав, але платити більше трьох тисяч рублів за те, що можна купити в секонд-хенді за сто, я не має наміру. Всі джинси в пройдених магазинах выглядяли саме так, ніби їх хтось носив, причому після шкарпетки ще й не виправ.

У десятому магазині вмовила мене дівчинка-продавщиця поміряти джинси. Потерті, з чіткими слідами помятостей, ну да ладно. Я поміряв, переконався, що поняття «джинси з глибокою посадкою» — це міф, а мене вважають латентним гомосексуалістом, бо ні для чого, крім демонстрації нижньої білизни, джинси із заниженою талією не придатні. Але мало, що зараз модно…

Смикнув же мене чорт показати дівчині джинси, що були на мені (десять років активної шкарпетки), і ті, що у мене в руках, і запитати, які, на її думку, виглядають більш новими! Кілька хвилин довелося пояснювати їй і охорони, що свої джинси я не стягнув з полиці, а в магазин не прийшов в трусах.