Разом з шкіркою

27

Живу я зі свекрухою. Чудовий чоловік: вдень сидить з моєю дитиною, робить для мене, якщо не все, то багато. Але — одне велике «але»…

Весь час моя свекруха гризе насіння, а шкурки складає в кишеню. У підсумку ці шкурки всюди: на підлозі, на дивані, навіть у моєму ліжку, бо вдень там спить дитина, а вона його укладає.

Так і виходить: начебто зобов’язана людині всім, а як побачу ці довбані шкурки в ліжку, аж в очах темніє. Прямо хочеться з маршрутки оголошення сперти і дома повісити: «Шановні пасажири, їжте насіння разом з шкіркою!»