Картриджі: колекцію минулого сезону

69

Посилаю промені ненависті виробникам принтерів, що впровадили в них функцію обліку тонера за кількістю надрукованих сторінок. Більш потрібну функцію і придумати складно: навіщо щось рахувати, якщо будь-зрячий користувач і так визначить, коли закінчиться тонер (потрясе і буде далі друкувати), а якщо вже хочете спростити життя эникеям — зробіть функцію відправлення e-mail, раз вже девайс мережевий. Але навіщо ж блокувати друк-то?! Та ладно, до жадібності двобуквеного виробника за час нетривалого эникейства вже звик, але ось такий міни від набираючого популярність виробника на букву «До» зовсім не очікував.

Прийшов в банк погасити кредит. Гаразд чергу — кінець місяця, сам винен, але от як назвати виробника, чий принтер спочатку радісно і контрастно друкує платіжки, а потім так само радісно заявляє: «Я надрукував N тисяч сторінок, неси мені новий картридж!»? І не хвилює принтер, що тонера в ньому ще вагон. Звичайно, може, і можна було там щось ткнути в менюшки, щоб задобрити агрегат і вмовити ще попрацювати на витрачене картриджі, але хто ж мене туди пустить — банк все-таки. Та й працівниці на вигляд вже стикалися з проблемою, ось тільки відомі їм методи — увімкнути-вимкнути і потрясти картридж — тут не допомагали. Довелося їм дзвонити своєму хлопчика на побігеньках. А мені в якості сувеніра дісталася вінтажна платіжка з ледь проступають літерами віддрукована на ще не встиг вийти на пенсію матричнике.