Школота і Аладдін: їх пятнадцять, я один

59

Допомагала я організовувати одне молодіжний захід. Вийшло здорово, учасники дуже дякували всіх організаторів; ще з тиждень в «контакті» додавалися нові люди в список друзів. Серед заявок були і дивні: наприклад, «Констанція ібн Аладдін» з анімешним персонажем на аватарці і з закритими по саме не можу сторінками. Природно, таких я в друзі не додавала: піди зрозумій, хто це.

Нещодавно зустрічаю юну даму, яка була на тому самому заході. Замість «здрастє» з ображеним виглядом дівчина дорікає, що я, негідниця така, не додала його в друзі — не дала, значить, доступу до своєї сторінці, на якій я викладаю інформацію про майбутні заходи.

— Дивно, я не пам’ятаю тебе в заявках.
— Так це ж я, Констанція ібн Аладдін!
— І як я могла здогадатися? По аватару?
— Ну… Це ж я!