Зима гряде (вкотре)

8

Раз за разом, рік за роком, одне і те ж в цьому вашому твіттері, «контакті» та інших інтернетах.

У березні: «О-О-О, березень не в курсі, що він весна, а-а-а!»

У червні: «Сраная спека, а-а-а, о-о-о!»

У липні: «А-а-а, пів-літа профакапили, о-о-о, пів-літа профакапим!»

І ось зараз, в середині листопада: «Фу-у, дощ, фу-у-у, сніг…»

Мимоволі пуповину хочеться пошукати — таке відчуття, що всі тільки що народилися. Ми живемо в Росії. Це, на хвилиночку, така велика країна, яка більшою своєю частиною знаходиться на півночі, так-так, в тому числі і за полярним колом. І якщо в листопаді на вас трохи поморосило, це ще не означає дев’ятирічну зиму, як у Джорджа Мартіна, або великий потоп, як у Біблії.

А вже нити про безглуздо минулих вихідних, канікули і літо, коли у половини страждають цим життя перед очима так само безцільно проноситься, — взагалі за гранню добра і зла.