Пограємо в ґвалтівника і дуру?

70

Мій будинок недалеко від досить великого ринку. Навколо кілька клубів, кафе, барів; зовсім поруч маленький такий парк.

Йду додому після підробітку. Халява зустрічається рідко, бо випадку я не втрачаю і працюю до двох годин ночі. Нагорода компенсує з лишком. Крик! Швидшаю, біжу в парк. Дівчина притиснута до дерева і кричить: «Допоможіть!» Відштовхую хлопця, кажу, щоб тікала. Вона починає кричати на мене: мовляв, я козел, і зараз вона викличе поліцію.

Скажіть, жінки, про що ви думаєте, кричачи на вулиці: «Не-е-ет! Не треба! Я не хочу-у-у! Допоможіть!» Думаєте, це розпече пристрасть вашого партнера? Може, й так. Тільки не репетуйте потім на мене, коли туша в 94 кг вибіжить і перекине вашого «мущщину» на землю. Я думав, що вас гвалтують. Чи грабують. Чи б’ють. Ви просили допомогти, в кінці кінців.

Здивувала мене реакція хлопця. Зрозумівши, що це чергова любителька покричати в ім’я адреналіну, зітхаю і допомагаю хлопцеві піднятися. Присвічую телефоном — раптом розбив обличчя? Той несподівано посміхається, дякує мене і тисне руку. Потім підходить до своєї дівчини, гірко вимовляє: «Яка ж ти, Анька, все-таки дура!» — і веде її, офігевшу, в сторону дороги.